забороняти


забороняти
= заборонити
(не дозволяти робити що-н.), боронити (перев. у заперечних конструкціях)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • забороняти — я/ю, я/єш, недок., заборони/ти, оню/, о/ниш, док. 1) перех. і з інфін. Не дозволяти робити, здійснювати що небудь. || Не допускати, не дозволяти користуватися чим небудь, уживати щось, відбуватися, існувати чому небудь. 2) перех. і без додатка,… …   Український тлумачний словник

  • забороняти — [заборон’а/тие] н а/йу, н а/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • забороняти — Накладати церковну заборону …   Словник церковно-обрядової термінології

  • забороняти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • заказувати — забороняти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • ветувати — забороняти; мститися, виміщати, воздавати; надолужувати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т …   Википедия

  • Велавский, Давыд — Велавский Давыд Давыд Велавский Имя при рождении: Давыд Род деятельности: Панцирные бояре Дата рождения: конец …   Википедия

  • боронити — I оню/, о/ниш, недок. 1) перех. і без додатка. Обороняти, захищати кого , що небудь. 2) неперех. Не дозволяти, не давати робити що небудь; забороняти. || чому, рідко. Перешкоджати, заважати. II оню/, о/ниш, недок., перех., рідко. Те саме, що… …   Український тлумачний словник

  • веліти — лю/, ли/ш, недок. і док. 1) Давати розпорядження, наказувати. || Прохати, доручати зробити що небудь. || із запереч. не. Забороняти, не дозволяти. 2) перен. Вимагати, вважаючи правильним …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.